Генеральний план Олександрії 1784 року

Сьогодні кожен з нас творить нову історію Олександрії

 
    Ми, жителі Олександрії, користуємося багатющим спадком. Перш за все - вдало обраним місцем проживання. Наші предки підкорили собі ландшафт, простір і час, заснувавши першопоселення на перетині двох річок, під їх захистом. Роздивіться уважно географічну карту місцевості… Проект виявився вдалим, на декілька тисяч років!

   Коли ж справа дійшла власне до міста, невідомі архітектори вклали в Олександрію «міцний скелет». Це – генеральний план Старого Міста. Саме там закладені такі важливі показники, як пропорції наших вулиць, розміри тротуарів та майданів. Гармонійне співвідношення цих частин відчувається у Старому місті і оком, і шкірою, і душею. Тут гарна енергетика. Тут солодко спиться і мріється. Цей простір намолений, наспіваний, намріяний. Тисячі людей різних етносів і віросповідань з любов'ю творили його.  

   Архітектурна спадщина Олександрії. Пожежна вежа, будинок Пищевіча, приміщення театру, земства, аграрного коледжу… Ми повинні бути впевнені,  що вони  служитимуть нашому місту і після того, як зруйнуються або будуть демонтовані «сериє многоетажкі». І це залежить від кожного з нас! Бо зараз – наша черга жити!

   Новітній час тільки примножує цей спадок і вимагає нашої участі. А нового у місті так багато, що ми його вже й не помічаємо. А воно, як діти під ногами – усюди. 

   Замість знищених - збудовані нові церкви і написані нові ікони. Ми вже звикли до нової і різноманітної їжі з усього світу. До якісної музики, одежі, парфумів і квітів… І за кожною з цих речей - людина  і її вчинок! Смілива людина, яка стала першою!

   Відкрив же хтось першу в Олександрії справжню кав'ярню чи сауну, приватну газету, радіо чи телеканал, магазинчик «на районі» чи авто мийку? Ви також маєте зробити вчинок! Можливо, для початку, просто посадити дерево, чи прибрати берег річки після чужого пікніка. Кожна людина щосекунди має робити вибір.   

   З`явилися приватні зоопарки. Вже створені нечувано-сміливі інтер`єри та меблі. Будівельні матеріали та інструменти. Є вже фантастична побутова техніка. Якісні системи зв`язку і інформаційні ресурси… Різноманітні дитячі і дорослі: ігри, стилі одягу, сленгу і зачісок. І за кожним відкриттям – людина, схожа на вас.

   В нашому місті діють байкери - новітні лицарі (чи козаки-характерники?). Не тільки доміно, а вже дельта- і параплани, акваланги і альпіністське спорядження цікавлять олександрійців нашого часу. Дивіться: нові автомобілі створили  нову автомобільну етику. Місто людей – еволюціонує!

Після радянської одноманітності - Олександрія знову заговорила  багатьма іноземними мовами. Так вже було на наших землях у княжу й козацьку добу.

   У наших школах з`явились нові предмети і можливості їх вибору. Є різні школи, садочки, училища, методики і  стилі викладання. Вибір за нами.  

   Нові дитячі гуртки, театральні і танцювальні студії, спортивні секції вже зліпили покоління нових людей. В місті народилася нова музика, як аматорська, так і професійна. Працюють народні майстри, художники і дизайнери. А маршрути мандрівок, що пропонують місцеві агенції – просто вражають! Та вибір – за нами. 

   Закордонні олександрійці, несуть Світ - в Олександрію і представляють Олександрію - Світові. З любов`ю і не за гроші самі городяни створили квітники біля під`їздів і дитячі майданчики. Творять це активні люди. Включаючи креативних пенсіонерів, які не сумують за «есересером». Люди змінюються самі і змінюють на краще світ навколо себе. 

   Олександрію оточують неначе ті ж самі села, з тими ж самими назвами. Але вже без колгоспного рабства. А місцеві фермери дозволяють собі нечувані раніше (не те, що в селі, у місті!) розкоші: ретроавтомобілі, білліард, басейни, тренажерні зали, екзотичну їжу і мандрівки… Це - їх вибір!

   Пластичність, різноманітність, гнучкість мислення - визначальні якості успішних людей. Особиста воля і гідність для багатьох стають важливішими за матеріальні статки! 

Ми самі повертаємо свою правдиву історію. І вона змінює нас.    Ми самі можемо визначати, що з історії вважаємо своїм. І «попоки». Одні включають «себе коханого» у невеличкий історичний контекст. Наприклад,  від себе  і «аж по мамине дитинство». Другі - «аж по прапрадідові війну». Дехто ж вважає своїм усе - від трипільців і до своїх (ще ненароджених!) правнуків. З тим і живемо… Бо вибір – за нами!

   Квочка, за 21 день висиджує курчаток. Справжніх! Живих і пухнастих! І вони зразу починають самостійно ходити, їсти і співати. За 21 день! Ті ж люди, що десятиліттями «гріють під собою дивани» - не висиджують нічого. І зникають разом з диванами...

   «Славетне» місто шахтарів – померло. Тож хай живе нова Олександрія! 

    Олександрія, в якій все більше людей розуміють, що салат «олів`є» - не може бути національною їжею, а «первоємайа» – святом… Так само і «дів`ятіетажка» - не може бути Батьківщиною. Бо за них не хочеться вмерти.  

   Зробіть свій вчинок! Зробіть свій внесок в історію з любов`ю! Бо усе, що робиться з любов`ю – приречене на успіх!

   Зараз – наша черга жити.  А доля – вона тільки для бажаючих!